Юрій Іздрик Юрій Романович Іздрик український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проєкту «Четвер», народився у місті Калуш 16 серпня 1962 року у багатодітній родині священника. Письменник є одним із яскравих представників «станіславського феномену» – культурного явища яке з’явилося на початку 1990-х років у місті Івано-Франківськ (колишня назва Станіславів). У 1990-1994 роках Юрій Іздрик, будучи всебічно обдарованою особистістю, ненадовго перериває письменницьку творчість і починає активно займатися малярством, про що свідчить його участь у численних художніх виставках. Його роботи, як художника користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях не тільки України, а й Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду.
Юрій Іздрик автор таких творі, як: повість «Острів Крк» (1994 р.); поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996 р.); романів «Воццек» (1996-1997 рр.), «Подвійний Леон» (2000 р.) і «AM™» (2004 р.); збірки есеїв «Флешка» (2007 р.), «Таке» (2009 р.), «Underwor(l)d» (2011 р.), «Іздрик. Ю» (2013 р.), низки повістей, оповідань, віршів, статей з культурології та літературознавства.
Все що у тебе єВсе що у тебе є
Все що у тебе є – все воно може боліти
Те чого в тебе немає боліти не буде
Тож позбувайся добра допоки ще літо
Іне ховайся від зла бо воно повсюди
Іне звертай із дороги якої не видно
Ізупиняйся скрізь де знайдеш спочинок
Краще обходити збоку все необхідне
Краще не підбирати з дороги піщинок
«Свій» і «чужий» – це слова що нічого не значать
«Xочу» і «можу» – ілюзія для олімпійців
Майя суцільна – усе що ти чуєш і бачиш
Пік параної – біг у мішках на милицях
Воля й бажання – проекції термодинаміки
Смерть і життя – лиш питання сухої статистики
Годі шукати на небі підказок і натяків
Годі пройти вздовж межі уникаючи ризиків
Все що ти маєш і любиш – усе воно буде боліти
Все що вже втратив – не станеться навіть журбою
Є тільки простір і час – і обидва вони відкриті
Є тільки біль у тобі що минеться разом із тобою
Все що у тебе є – все воно може боліти
Те чого в тебе немає боліти не буде
Тож позбувайся добра допоки ще літо
Іне ховайся від зла бо воно повсюди
Іне звертай із дороги якої не видно
Ізупиняйся скрізь де знайдеш спочинок
Краще обходити збоку все необхідне
Краще не підбирати з дороги піщинок
«Свій» і «чужий» – це слова що нічого не значать
«Xочу» і «можу» – ілюзія для олімпійців
Майя суцільна – усе що ти чуєш і бачиш
Пік параної – біг у мішках на милицях
Воля й бажання – проекції термодинаміки
Смерть і життя – лиш питання сухої статистики
Годі шукати на небі підказок і натяків
Годі пройти вздовж межі уникаючи ризиків
Все що ти маєш і любиш – усе воно буде боліти
Все що вже втратив – не станеться навіть журбою
Є тільки простір і час – і обидва вони відкриті
Є тільки біль у тобі що минеться разом із тобою
Built in TeleportHQ